Якщо людина не знає,
до якого порту вона пливе,
жоден вітер не буде їй попутним (Сенека)

Основною метою діяльності психологічної служби у школі є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу з метою компетентнісного самовдосконалення вчителя і учня на гуманістично – інноваційних засадах, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників.

Задачі психологічної служби школи

  • створення сприятливого психологічного клімату в педагогічному та учнівському колективі;
  • профілактика негативних явищ і пропаганда здорового способу життя;
  • соціально-психологічний супровід  дітей пільгових категорій;
  • здійснення профілактико-просвітницької діяльності та пропаганди психологічних знань, підвищення рівня психологічної грамотності педагогів та батьків.
  • сприяння повноцінному розвитку особистості учнів на кожному віковому етапі, створення умови  для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
  • забезпечення   індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
  • психологічне забезпечення допрофільного та профільного навчання учнів;
  • раннє виявлення дітей з особливими освітніми потребами та психологічне забезпечення інклюзивної освіти;
  • психологічний супровід випускників до та під час зовнішнього незалежного оцінювання.

     

    Основною метою діяльності психологічної служби є :

  • соціально – психологічне забезпечення процесу реформування освіти на всіх її рівнях;
  • здійснення психологічної експертизи, соціально – психологічної корекції, соціальної реабілітації учнівської молоді;
  • психологічна просвіта всіх учасників навчально – виховного процесу.
  • Психологічна служба школи

  • Забезпучує охорону та захист прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях.
  • Вирішує питання соціального захисту дітей.
  • Надає допомогу у соціалізації учнів.
  • Надає консультації з проблемних питань, психологічну підтримку у скрутних ситуаціях.
  • Дбає про психологічне здоров'я всіх учасників навчального процесу.
  • Навчає учнів, батьків та вчителів прийомам ефективного спілкування, вирішення конфліктних ситуацій та саморегуляції.
  • Здійснює профілактику залежних форм поведінки, девіантної поведінки та насильства в учнівському середовищі.
  • Здійснює психологічний супровід профільного навчання, сприяє процесу самореалізації старшокласників.
  • Здійснює просвітницьку роботу щодо здорового способу життя.
  • Основні напрями роботи соціального педагога

    У яких випадках необхідна консультація або допомога практичного психолога

    Якщо в житті дитини відбулася або повинна відбутися одна з наступних подій:

  • Переїзд;
  • Розлучення батьків;
  • Хвороба або втрата близької людини;
  • Народження брата або сестри;
  • Різка зміна матеріального становища в сім'ї;
  • Надходження до дитячого садка або до школи.
  • Якщо в житті дитини регулярно відбуваються такі події:

  • Сварки в сім'ї;
  • Боротьба за дитину між бабусями і дідусями з одного боку та батьками з іншого;
  • Тривала відсутність дитячого колективу;
  • Хтось із батьків або близький родич схильний до будь-якої залежності (наприклад, алкоголізм, наркоманії);
  • Тривала відсутність одного з батьків або обох батьків;
  • Якщо дитина:

  • Одного разу відчула або постійно піддається насильству;
  • Тривало хворіє;
  • Був небажаною дитиною;
  • Надмірно захоплюється яким-небудь родом діяльності (телевізор, читання, поїдання солодкого, подовгу грає один і ін);
  • Має одне з таких порушень: енурез, алергію, часті застуди, нав'язливі рухи;
  • Проявляє зайве упрямтво;
  • Схильна до спалахів люті, плачу, так званих істерик;
  • Погано спить;
  • Відчуває страхи, кошмари;
  • Погано їсть;
  • Відчуває постійні напади нудоти або головного болю;
  • Надмірно фантазує;
  • Страждає одним з психосоматичних захворювань, таких як: бронхіальна астма, виразковий гаст, коліт та інще;
  • Проявляє ознаки відставання у розвитку;
  • Проявляє ознаки випереджаючого розвитку;
  • Схильний будь-якої залежності (алкоголізм, наркоманія);
  • Має труднощі в спілкуванні з однолітками;
  • Тікає з дому;
  • Відчуває страх зробити щось нове;
  • Різко змінює свою поведінку;
  • Хронічно перебуває в пригніченому настрої;
  • Часто обманює;
  • Переживає почуття ревнощів до одного з членів сім'ї;
  • Виявляє постійну хворобливу реакцію на свої неуспішні дії;
  • Зайво слухняний, неініціатівна;
  • Якщо батьки (або один з них):

  • Відчувають незадоволення сімейним життям;
  • Відчувають почуття хронічної втоми;
  • Часто перебувають у пригніченому настрої;
  • Відчувають занепокоєння з приводу поведінки дитини і її успішності;
  • Відчувають занепокоєння з приводу розвитку дитини та її емоційного стану;
  • Починають відчувати невротичні розлади (нав'язливі думки, страхи, нервові виснаження та інще).